Вибори-2020 у Чернігові: незвичні бюлетені і складна математика

12:04, 20 сентября
Общество

Дмитро Пономаренко

В останню неділю жовтня, 25-го числа, в Україні відбудуться місцеві вибори. На них мешканці майже всіх регіонів України (крім окупованого Криму та окремих районів Донецької та Луганської областей, що перебувають під контролем російських найманців та місцевих терористів) обиратимуть на наступні п’ять років місцеву владу. За результатами виборів буде визначено міських голів та депутатів рад усіх рівнів (обласних, районних, міських і територіальних громад).

У липні 2020 року Верховна Рада не лише призначила вибори на 25 жовтня, але й ухвалила нові зміни до виборчого законодавства. Система для таких населених пунктів, як Чернігів (кількість населення, статус обласного центру), нова для українського виборця. Тож до походу на дільницю варто вивчити нові правила, аби заповнити бюлетень правильно і не змарнувати через непорозуміння свій голос.

Загальні правила

Нова система передбачає різні правила для населених пунктів чи об’єднаних громад у залежності від кількості людей, що там проживають. Для рад запроваджений поділ за схемою до 10 тис. та понад 10 тис. мешканців. У випадку з виборами голови – до 75 тис. та більше ніж 75 тис. жителів. Для дрібніших рад та сіл, селищ, міст запроваджена мажоритарна система. Для більших – пропорційна. Але не в чистому вигляді, а з низкою важливих нюансів.

Нагадаємо: мажоритарна система передбачає обрання депутата від певного округу (частини населеного пункту чи ОТГ) за географічним принципом. Так минулого року обирали половину Верховної Ради – від Чернігова у парламент потрапило два обранці і ще чотири – від інших районів області.

Пропорційна система базується на результатах політичних партій. У найпростішому варіанті партія, що набрала якийсь відсоток голосів, делегує до ради відповідну частку своїх кандидатів.

Але у випадку з місцевими виборами все набагато складніше. Враховуючи, що у Чернігові за різними оцінками від 250 до 290 тис. чоловік, на правилах для невеликих регіонів зупинимося зовсім ненадовго. Міського, селищного чи сільського голову тут обиратимуть звичайною системою відносної більшості – хто з кандидатів збере більше голосів, той і переміг.

При формуванні рад тут буде діяти мажоритарна система, але від кожного округу депутатом стане не лише переможець, а від двох до чотирьох (не менше і не більше) осіб. Усе залежатиме від активності виборців на кожному окрузі і від проценту набраних голосів кандидатами в різних округах.

Важливо розуміти! Це той єдиний випадок, коли дві позначки (пташечка та цифра) дозволені і не будуть вважатися псуванням бюлетеня. Але обраний кандидат має бути від тієї партії, за яку ви проголосували. Не можна поставити хрестик за «Партію любителів топінамбура», а депутата з цифрою обирати зі списку «Партії шанувальників футболу».  

Правила для Чернігова

Жителі Чернігова на місцевих виборах визначатимуть долю претендентів на чотири посади: мера міста, депутата Чернігівської міської ради, депутата Чернігівської районної ради, депутата Чернігівської обласної ради. Районні у Чернігові ради (Деснянська та Новозаводська) більше не існують – тож і виборів до них не буде.

Вибори міського голови проходитимуть за відпрацьованою п’ять років тому схемою – з можливістю проведення другого туру. Якщо у першому турі хтось із претендентів на посаду набере 50 % голосів плюс один – він і буде мером. Якщо ж нікому ця вершина не підкориться, то буде оголошено другий тур, у якому візьмуть участь два найбільш рейтингових кандидати за результатами першого голосування.

Саме так відбулося 2015 року. Тоді в першому турі більшість мав діючий на той час міський голова Олександр Соколов (33,75 %). У його головного переслідувача Владислава Атрошенка було лише 23,34 %. Але у другому турі переміг саме Атрошенко – 51,52 % голосів проти 43,15 % у Соколова.

Тут ніби все просто. А от вибори до міської, районної та обласної рад (вони відбуватимуться за однаковою схемою – просто буде два різних бюлетені) стали зовсім не такими, як були п’ять років тому.

Проходять не всі

Традиційно до рад потраплять не всі партії, за які голосували люди, а лише найбільш популярні серед виборців. Цього разу бар’єр встановлено на рівні 5 %. Якщо партія збере таку частку симпатій, отримає представництво в міській чи обласній раді. Якщо не дотягне – попрощається з такими мріями.

Не заплутатися в радах

У 2015 році депутатів обирали за новою для того часу схемою – змішаною пропорційно-мажоритарною з умовно відкритими списками. Відкриті списки передбачають, що не партія визначає номери для кандидатів (хто перший у списку, хто другий, хто десятий і т.д.), а самі виборці. На кожному з округів був представлений один кандидат від партії, і чим більше він збирав голосів, тим вище опинявся у списку.

Головним мінусом такого підходу стала нерівномірність, через яку окремі округи міста опинилися без представника у міській раді, а інші отримали аж трьох депутатів (у теорії могло бути навіть чотири). Апофеоз – відсутність у Чернігівській обласній раді хоча б одного представника Чернігова.

Тепер такого не буде. Нова система скасовує округи, але залишає для виборців самостійно сформувати список депутатів від тієї політичної сили, яку вони підтримують.

Виглядатиме це наступним чином:

1. У бюлетені, який отримає виборець, буде список партій (ліворуч у стовпчик).

2. Потрібно поставити традиційну пташечку чи хрестик (чи будь-яку іншу позначку) у квадратику навпроти тієї партії, яку ви підтримуєте. Можна обирали лише одну партію і ставити, відповідно, тільки одну позначку.

Але це ще не все

3. У правій частині бюлетеня навпроти кожної партії та її квадратика буде перелік пронумерованих кандидатів (цифра, прізвище, ініціали) від цієї політичної сили.

4. З нього слід вибрати одного, кому ви найбільше довіряєте, і вписати його чи її номер у ще один квадратик, що буде поруч зі списком прізвищ.

Щоб не було нарікань на нерозбірливий почерк і незрозумілі цифри, передбачений трафарет. Люди старшого покоління, які відправляли традиційні листи у конвертах старого зразка мають пам’ятати віконця з розлінійованими квадратиками для записування індексу отримувача та відправника.

Якщо ваш вибір кандидата від обраної партії «2», то у бюлетені потрібно писати «02», аби уникнути можливих виправлень на користь кандидата під номером 12.

До речі, обирати конкретне прізвище не обов’язково. Ви можете обмежитися однією лише партією. У такому разі ваш голос отримає лише політична сила, а на розподіл місць у раді від цієї партії (якщо вона пройде туди) ваш бюлетень не впливатиме.

Для виборів до обласної та районної ради принцип буде такий самий.

Непроста математика

Вище у списку кандидат може рухатися (і, відповідно, когось з однопартійців посунути донизу), лише якщо збере 25 % виборчої квоти. Це непростий за розрахунками показник. Він визначається вже за результатами голосування і показує: скільки «коштує» мандат, тобто – скільки людей мають підтримати кандидата, аби той отримав статус депутата.

Для цього загальну кількість голосів за ті партії, які здобули від 5 % підтримки виборців, а отже беруть участь у розподілі мандатів у місцевій раді, ділять на кількість мандатів.

Кількість мандатів, на яку ділитимуть кількість голосів виборців для обчислення квоти, це різниця між загальною кількістю місць у раді та сумарною кількістю так званих гарантованих мандатів для кожної партії, яка пройшла до ради (по одному мандату на партію – щось схоже на те, як перший кандидат у списку на виборах 2015 року йшов «поза конкурсом»). Ціла частина результату цього ділення і буде виборчою квотою.

Для прикладу:

  • Партія А набирає на виборах 30 %, партія Б – 20 %, партії В та Г – по 10 %, партія Д та Е – по 5 %. Решта – не дотягують до бар’єра.
  • Припустімо, що ці шість партій разом отримали голоси 72 тис. осіб (у 2015-му сім лідерів зібрали якраз близько 72 тис. голосів).
  • Кількісний склад Чернігівської міської ради – 42 депутати (він знову залишиться тим самим). Віднімаємо 6 для «гарантованих» депутатів (по одному від кожної партії, що здолала бар’єр) і маємо цифру у 36 «вільних» мандатів.
  • Тепер треба поділити 72 тис. на 36. Отримуємо виборчу квоту 2000 голосів. Відповідно, до верхньої частини підсумкового списку може пробитися лише той кандидат, який набере не менше чверті від цієї цифри. У нашому прикладі – 500 голосів. Таких партійців поставлять нагору списку в порядку зменшення зібраних голосів. Решту залишать у тому порядку, який ще до виборів сформувала партія.

Спочатку ліміт виборчої квоти для руху кандидатів угору планували встановити на рівні 5 % (у випадку з нашим прикладом мова би йшла про 100 голосів), але в остаточній редакції залишалася цифра у 25 %. Експерти вважають, що таким способом ідея відкритих списків у повній мірі не реалізується, адже вплив виборців на порядок розташування кандидатів у підсумковому списку залишається меншим, ніж вплив керівництва партії

Рекордні 5 бюлетенів

У Чернігові та в більшості районів області виборці отримають по 4 бюлетені, оскільки голосуватимуть ще й за депутатів до районних рад. А в одномандатному виборчому окрузі № 208 (Бахмацький, Борзнянський, Куликівський, Менський, Талалаївський райони та частина Ічнянського) – навіть 5. Адже тут того ж дня, 25 жовтня, відбуватимуться ще й довибори до Верховної Ради. Це сталося через загибель обраного минулого року від цього округу депутата Валерія Давиденка.

Цей бюлетень буде старого зразка – із переліком прізвищ кандидатів. Тож достатньо просто поставити позначку навпроти обраного кандидата.

У кожній п’ятірці кандидатів від партії (неважливо, яка це за ліком п’ятірка) повинно бути не менше 2 осіб кожної статі. Таким чином автори змін до законодавства прагнуть збільшити кількість депутаток у місцевих радах. Для прикладу, сьогодні у Чернігівській міській раді з 42 депутатів лише 12 – жінки. Якби така квота діяла на виборах 2015 року, то депутаток було би від 13 до 29, залежно від конкретного розташування у списку.

Думка політичного оглядача

Аби дещо розібратись із виборами в Чернігові, ми звернулись за коментарем до політичного оглядача Олександра Рися. Він підтвердив нашу думку: на цих місцевих виборах дещо змінилася сама система, і змусила передвиборчі штаби переформатувати свою роботу. Окрім цього, на думку політоглядача, саме під ці вибори з’явились реально сильні регіональні партії не тільки на Чернігівщині, а й по всій Україні. Хоч вони були й раніше, але з приходом децентралізації вплив таких партій та окремих міських голів став більш відчутним. Також особливістю цих виборів пан Олександр називає дуже активну політичну рекламу й агітацію в соціальних мережах, хоча класичні зустрічі з виборцями на вулиці, порушуючи карантинні обмеження, мало хто відмінив.

– Якщо проаналізувати передвиборчу гонку, яка, по суті, триває в Чернігові вже не один місяць, то я можу виділити одразу кілька серйозних «гравців» як за депутатські, так і мерське крісла. На мою суб’єктивну думку, вони мають реальні шанси опинитись у новому скликанні міськради. Серед них «Рідний дім» та Владислав Атрошенко; «Слуга народу» та Юрій Тарасовець; «Європейська солідарність» та Марина Рейко, яку офіційно ще не висунули, але вона є найбільш вірогідним кандидатом; «Наш Край» та Олександр Соколов; ну і «Батьківщина» з Опозиційною платформою «За життя», які ще публічно не заявляли про своїх кандидатів, – підсумував Олександр Рись.

Календар виборів

  • 15–24 вересня. Проведення конференцій місцевих організацій з висування кандидатів.
  • 15–24 вересня. Подання документів для реєстрації кандидатів.
  • 15–29 вересня. Рішення ТВК про реєстрацію кандидатів. Наступний день після прийняття рішення про реєстрацію кандидатів – початок агітаційного процесу.
  • 23 жовтня. Завершення агітації.
  • 24 жовтня. День тиші, агітацію заборонено.
  • 25 жовтня. День голосування.
  • до 3 листопада. ТВК встановлює підсумки голосування.

Еженедельник "Семь Дней"
вибори місцеві вибори бюлетені партії волевиявлення

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *