Дорогі земляки!
8 та 9 травня в Україні відзначають День пам’яті та примирення і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. У ці дні ми схиляємо голови, вшановуючи пам’ять про жертв найстрашнішого конфлікту в історії людства, згадуємо подвиг ветеранів, віддаємо данину пошани воїнам – захисникам України.
Цього року наш травень сповнений болю.
В Україні – війна, яку росія розв’язала, виправдовуючи власноруч створені міфи й імперські амбіції.
Сьогодні російські солдати вбивають, залякують, катують мирних людей, руйнують будинки, школи та лікарні, тим самим трощать міжнародну систему безпеки, яка була напрацьована у відповідь на трагічні виклики, що призвели до Другої світової війни. Вісімдесят років тому наші діди та прадіди разом воювали проти нацизму, виборювали перемогу для всієї Європи. Чи могли вони уявити з ким воюватимуть їхні нащадки?
Наш травень ніколи більше не буде таким, як колись. І що найважливіше – він ніколи не буде спільним з так званим «братським» народом. Зовсім різні в нас поняття про мир та братерство. Ті, що його несе російська зброя, українцям не потрібні.
Сьогодні Україна протистоїть загарбникам, захищаючи власне право на свободу, демократію та європейські цінності. І ми в цій боротьбі не самі, нас підтримує весь світ.
Кожного дня ми наближаємо нашу перемогу. Але й про іншу, перемогу над нацизмом у травні 1945-го, не забудемо.
Низький уклін нашим ветеранам та ровесникам Другої світової війни, на долю яких випали трагічні події. Бережіть себе, тримайтеся, підтримуйте молоде покоління.
Вічна пам’ять загиблим воїнам та мільйонам жертв нацизму.
Ніколи знову!
Слава Україні!
