Про патронажні родини, зокрема й на прикладі Житомирщини, розповідається в сюжеті sk1.tv.
«Особливість патронатної родини, це то, що туди можуть потрапляти діти, які ще не мають статусу, які були відібрані у біологічних батьків і їх не можна розміщати в жодну із сімейних форм виховання, через те, що вони не мають статусу. А патронатна родина дає можливість жити не в притулку, не в реабілітаційному центрі, а саме в сім’ї. Патронатними вихователями можуть стати дорослі люди, які мають досвід у вихованні дітей, це не обов’язково має бути подружжя, це можуть бути брат с сестрою або мама з дорослою донькою», — розповідає експертка Уповноваженого Президента з прав захисту дітей Віра Гринишина.
Аби отримати дозвіл на тимчасове виховання дитини, патронатна родина має надати довідку про доходи, довідку про несудимість майбутнього вихователя та продемонструвати належні умови проживання.
«Справа в тому, що дуже часто ми мали можливість допомагати діткам і коли ми їм допомагали ми бачили як багато дітей дійсно потребують, щоб їм хтось у чомусь допомагав. Одного разу я був у лікарні і там було два хлопчика, яким я допомагав, і коли я на них подився, ми так шкода їх стало, я думав як можна було б їх хоч на кілька днів взяти до себе, щоб вони з моїми хлопцями погралися. Але звичайно такої можливості не було, адже дозвіл на це ніхто не міг», — згадує патронатний вихователь Валентин Надзельський.
Аби стати тимчасовими вихователями для дітей з вилученої сім’ї, потрібно пройти навчання по державній програмі. Там розбирають життя патронатної родини до дрібниць, моделюють, що може статися в побуті та допомагають майбутній патронатній родині навчитися як діяти в тій, чи іншій ситуації. Проте до кінця курсу протриматися вдається не всім, більшість бажаючих згодом розуміють, що не вони не готові до такого кроку. Подружжя розповідає, коли навчання тільки почалося бажаючих стати патронатною родиною було 15, але залишилося лише 5.
Ревнощі були, але згодом діти порозумілися. Подружжя розповідає, спочатку спільні діти не розуміли чому мама приділяє увагу чужій дитині, проте згодом знайшли контакт, а хлопчик, який раніше перебував на вихованні родини, не хотів їх залишати.
Чужих дітей не буває. Так вважають патронатні вихователі Надзельські, кажуть, усіх люблять однаково, разом працюють, готують, прибирають.
Не забувають і про біологічну маму, патронатна вихователька навчає дівчинку регулярно телефонувати мамі, цікавитися самопочуттям та часто запрошують її погостювати.
Якщо у вас з’явилося бажання стати патронатним вихователем потрібно звернутися до Центру надання соціальних послуг для сім’ї та молоді. Подати заявку, пройти навчання та перевірку.
