(Youtube/скриншот)
Розпорошуючи пестициди на свої пересохлі овочі на одній з вулиць біля річки Інд, пакистанський фермер Хомла Тхахур непокоїться про своє майбутнє. Річка сильно пересохла, а Індія обіцяє скоротити постачання води після смертоносного нападу бойовиків у Кашмірі.
«Якщо вони припинять подачу води, все це перетвориться на пустелю Тхар, уся країна», — каже 40-річний Такхур, перш ніж повернутися до річки, щоб поповнити бак для розпилювача. «Ми помремо від голоду».
підтримати Велика Епоха (The Epoch Times) — це незалежне міжнародне видання без впливу будь-яких політичних чи економічних структур. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.
Його ферма площею майже 2 гектари розташована в районі Латіфабад південно-східної провінції Сінд, де річка Інд, що бере початок у Тибеті і протікає через Індію, впадає в Аравійське море.
Побоювання Такхура підтримали понад 15 пакистанських фермерів і кілька інших експертів, особливо враховуючи, що останніми роками опади були мізерними.
У середу Індія вперше призупинила дію договору про води Інду від 1960 року, укладеного за посередництва Світового банку, що забезпечує водою 80% пакистанських ферм, заявивши, що це триватиме доти, доки «Пакистан переконливо та безповоротно не відмовиться від підтримки транскордонного тероризму».
Індія стверджує, що двоє з трьох бойовиків, які напали на туристів і вбили 26 осіб у Кашмірі, були вихідцями з Пакистану. Ісламабад заперечує свою роль і заявляє, що «будь-яка спроба зупинити або перенаправити потік води, що належить Пакистану… розглядатиметься як акт війни».
Чиновники та експерти з обох боків кажуть, що Індія не може негайно припинити потоки води, оскільки договір дозволяє їй будувати тільки гідроелектростанції без значних сховищ або гребель на трьох річках, що належать Пакистану. Але ситуація може змінитися вже за кілька місяців.
«Ми доб’ємося того, що жодна крапля води з річки Інд не потрапить до Пакистану», — заявив міністр водних ресурсів Індії Чандракант Рагхунатх Паатіл.
Гашаріб Шаокат з пакистанської дослідницької компанії Pakistan Agriculture Research, розташованої в Карачі, сказав, що дії Індії вносять невизначеність «у систему, яка ніколи не була розрахована на непередбачуваність».
«На даний момент у нас немає заміни», — сказав він. «Річки, регульовані договором, забезпечують не тільки врожай, а й міста, виробництво електроенергії та мільйони засобів до існування».
Договір залишався практично непорушним, навіть коли Індія і Пакистан вели чотири війни після поділу в 1947 році, але припинення дії створює небезпечний прецедент, кажуть пакистанські політики.
«Ми вже замкнені в конфлікті поколінь, і, вийшовши з Договору про води Інду, я вважаю, що ми замкнули майбутні покоління в абсолютно новому контексті конфлікту», — сказав Білавал Бхутто Зардарі, колишній міністр закордонних справ Пакистану. «Цього не повинно статися».
Вакар Ахмед, економіст і керівник групи в британській консалтинговій компанії Oxford Policy Management, каже, що Пакистан недооцінив загрозу того, що Індія відмовиться від договору.
«Індія не має такої інфраструктури, яка дозволила б зупинити потоки води, особливо під час повеней, тож цей період створює для Пакистану критично важливе вікно для розв’язання проблем неефективності у водному секторі», — сказав він.
