Науковиця Полтавської політехніки розповіла про шлях в науці і любов до математики

Героїнею історії до Міжнародного дня жінок і дівчат в науці стала відома полтавська науковиця, кандидатка фізико-математичних наук, завідувачка кафедри вищої та прикладної математики Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Наталія Ічанська. Математик з талантом художниці вміє розкрити в дітях і студентах захоплення точною наукою і зламати стереотипи про складність.

Науковиця не уявляє власного життя без математики. Говорить, що мотиватором розвитку у математичній науці став батько. Через непереборні життєві обставини йому довелося залишити навчання у Харківському національному університеті радіоелектроніки та доглядати хворих батьків. А коли донька зацікавилась математикою і наукою, всіляко підтримував. Шлях до вищої освіти у батька пані Наталії був дуже непростим, але після закінчення Івано-франківського державного університету нафти і газу працював у нафтогазовій галузі, реалізувався в професії, став Заслуженим працівником нафтогазової промисловості.

«Ще з шостого класу знала, що стану математиком, а почалося все зі звичайної шкільної дружби та випадкуна кшталт «виручи друга». Моя подруга мала дуже слабкі знання з математики, я допомагала їй «підтягнутися».Батьки однокласниці хотіли, щоб донька навчалася у Харківському державному університеті іменіО.М.Горького (нині – Харківський національний університет імені В.М. Каразіна), але там був шалений конкурс.

Одного разу в газеті вийшла публікація про початок набору учнівської молоді до заочної фізико-математичної школи при університеті – ми вступили туди. Дуже подобалося жити в інтернаті для обдарованої молоді. Разом з нами навчалися діти з Бєлгорода, Харкова, з різних куточків країни, я дуже полюбляла відвідувати університетську обсерваторію.

Першим сильним враженням стала жінка – симпатична, дуже приємна в спілкуванні, яка працювала інженером у цій обсерваторії, та напрочуд вразили білосніжні халати, які носили співробітники університетської обсерваторії. Мабуть, саме ті враження найбільше й мотивували мене шукати себе в науці.

По закінченню фізико-математичної школи навіть не виникало питання куди я буду вступати, батьки пропонували вступати до Полтавського педінституту імені В.Г. Короленка, але на своєму рішенні не наполягали. А подруга, до речі, так і не вступила, тому свій шлях у математику я вже торувала далі сама»,– ділиться спогадами Наталія Ічанська.

Вона – яскрава особистість, яка всюди бачить душевну гармонію, навіть в математиці, любов до якої прищеплює своїм студентам.

Кандидат фізико-математичних наук, доцент, завідувачка кафедри вищої та прикладної математики Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Наталія Ічанська нагороджена нагрудним знаком «Відмінник освіти України», є призеркою різних наукових конкурсів, учасницею міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференцій, авторкою численних публікацій у фахових виданнях. Вона також керівник та натхненниця студентського наукового гуртка, що упродовж десятка років діє при кафедрі вищої та прикладної математики Полтавської політехніки.

Через багато років науковиця продовжує підтримувати тісні зв’язки зі своїми колишніми викладачами, серед яких і син відомого вченого, автора шкільних підручників з геометрії Олексія Погорєлова.

«Приїжджаючи до Харкова як член предметної комісії з зовнішнього незалежного оцінювання, в першу чергу щиро радію зустрічі та приємним спогадам про університет,що залишаються глибоко у серці. Мої наставники щиро пишаються мною, нашими успіхами та високою публікативною активністю у різноманітних фахових виданнях. Буквально вчора викладачі кафедри вищої та прикладної математики отримали запрошення для участі у Всеукраїнській науково-практичній конференції та готуватимуть доповіді з питань методики викладання математики, аналітичної геометрії. Тому попереду багато нового, цікавого, корисного та пізнавального!»– ділиться співрозмовниця.

Після закінчення Харківського державного університету імені Василя Каразіна життєвий та професійний шлях Наталії Ічанської продовжився у Полтавському інженерно-будівельному інституті (нині – Полтавська політехніка), добре знаного в Україні та далеко за її межами. Тут навчалася в аспірантурі, сюди повернулася і після успішного захисту кандидатської дисертації при Інституті математики Національної академії наук України у відділенні відомого математика Анатолія Самойленка. Її наукова кар’єра успішно склалась від викладачки до завідувачки кафедри.

«Харківський університет – суто науковий заклад вищої освіти, де плекають плеяду науковців, даючи студентській молоді лише основні ази педагогічних умінь та комунікативних стратегій. А цих навичок дуже бракувало. Мені часто було непросто, адже притримуюся принципу – «не нашкодь», не зламай у дитині інтерес, не посій у дитячих душах ненависть до математики та зневіру у власні сили.

Я себе навіть зараз не вважаю педагогом, тому, навіть спілкуючись з дітьми, постійно себе зорієнтовую на дитинознавчий аспект – не дай Боже когось психологічно травмувати, дуже боялася десь «стратити».

Після випадку на педагогічній практиці в одній з харківських шкіл, коли ненавмисно допустила помилку на дошці, вчасно не помітила, а діти промовчали, запам’ятала слова свого наставника, який впевнено став на мій захист: «Як ви думаєте, діти підтримали свою викладачку тому, що вони залякані чи тому, що вона поруч з ними?». Таким чином він дав мені зрозуміти, що все вийде і шлях далі у мене відкритий»,– продовжує Наталія Ічанська.

Зараз вона майстерно підбирає «ключики» до кожного студента. Свою місію вбачає не у навчанні та спонуканні оволодіти нехитрими математичними операціями, а у вихованні своїх студентів, прищепленні віри у себе, власні сили. Адже математика – не складна та страшна, якщо привчити себе працювати та любити власну працю.

«У Полтавській політехніці математику теж всі бояться, кого не запитай. Упродовж першого місяця я прививаю почуття колективізму, разом з колегами – досвідченими професіоналами вкладаю у дитячі душі розуміння того, що ти – студент, син чи донька, сестра чи брат, громадянин чи громадянка. На заняттях вчимося вести конспекти, ходити до бібліотеки і працювати з літературою, виконувати домашні завдання, а лише потім приступаємо до серйозніших математичних тем.

Математику необхідно адаптувати до потреб людини, спростити її розуміння – інакше математика стане незрозумілою, а дитина просто не розкриється через боязнь навчальної дисципліни, яку стереотипно вважають складною. Хоча аналізуючи статистику, хочеться сказати геть протилежне – особистості, що мають чітко розвинені математичні здібності у житті досягають успіху в різноманітних сферах.

Сучасний викладач не може стояти на місці, він має постійно розвиватися влосконалюватися, володіти пластичністю, своєрідною еластичністю», – розповіла науковиця.

Вихід Наталія Ічанська вбачає у СТЕМ-освіті, яка мотивує дітей, викликає інтерес до науки та надихає. Успішні кейси запровадження СТЕМ – освіти були відмінно презентовані наприкінці вересня креативною очільницею кафедри під час Полтавського наукового онлайн-симпозіуму для жінок «СТЕМ-освіта – ти зможеш усе!». Відеопрезентація вагомих здобутків та досягнень науковців Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» опинилася у тридцятці кращих, була високо відзначена членами професійного журі та здобула диплом I ступеню.

«Ще раз наголошую на тому, що викладач – професія, що має постійно розвиватися та змінюватися. Якщо не будеш змінювати підходи у викладанні, станеш нецікавим лекторію та самому собі.

Ми не можемо стати відірваними від нашої школи, вчорашні школярі вперед крокують дуже впевнено, тож читають математику так, щоб дитина вміла бачити її скрізь – у побуті, архітектурі, живописі тощо.

У СТЕМ-освіті головне навіть не закласти математичні знання, а навчити помічати їх навіть поруч з собою. Викликаючи інтерес, у чомусь хитрую, починаю з того, що цікаве їм. Буває й так – власний інтерес діти розвивають у мені. Добре, коли є зворотній зв’язок, значно гірше, коли його немає.

«Гола» математична наука просто не живе, лише прикладна. Чудово, що в нашому університеті все це розвивається – в архітектурі, цивільному будівництві, економічному прогнозуванні за певних обставин.

Логічні знання потрібні скрізь, щиро рада, що наша країна, наш університет з відмінною матеріально-технічною базою крокують у правильному напрямку, презентувати доробки наших викладачів на різноманітних конкурсах – приємно. Задоволена, що мені тоді вдалося довести людям їхню продуктивність та якість презентованих мною кейсів. А доробки у нас значні, нам справді є чим пишатися!»

Про секрети пошуку талановитої молоді не задумується – все виходить само собою: з любові до людей та цариці наук – математики. Тривалий час кафедра співпрацює зі школярами Полтавської загальноосвітньої школи № 26, Полтавського обласного наукового ліцею-інтернату ІІ-ІІІ ст. імені А.С. Макаренка Полтавської обласної ради, Полтавської гімназії №6, Полтавської гімназії №14 «Здоров’я», Полтавського міського багатопрофільного ліцею №1 імені І. П. Котляревського, Полтавського наукового ліцею №3 та Українського колежу iмені Василя Сухомлинського (школи № 272 Києва). Географія учасників відкритих засідань гуртка постійно розширюється.

«На заняттях студентського наукового гуртка довіряю своїм студентам, ставлюся як до рівних. Я ж їх навіть оцінками вже мотивувати не можу, це лише прагнення самої дитини до саморозвитку, її цікавість. Однак вони, попри свою завантаженість, знаходять вільний час і для занять наукою, завжди відгукуються, підтримують наукові ініціативи. З такими дітьми хочеться працювати, вони акумулюють твоє позитивне ставлення до них.

Тут ще треба вміти спуститися до рівня дитини – є ж діти «зіркові» у значенні математичних здібностей, проте бувають лінивими, а є ті, у кого не завжди виходить, проте старанні й з ними треба працювати, щоб їх розкрити. І до речі, коли сумлінні наступають здібним на п’яти, ті також швидше починають працювати – створюється простір для «здорової» конкуренції», – коментує Наталія Ічанська.

Дуже часто на зустрічі наукового гуртка вона запрошує цікавих людей. Наприклад, зіркову вчену, переможницю Національної премії «Жінка України» 2020 року у номінації «Наука» і STEM-наставницю, яка увійшла до «ТОП-20 надихаючих жінок», старшу наукову співробітницю Інституту математики НАН України, докторку фізико-математичних наук Олену Ванєєву. Окремий захват у студентів викликала серія засідань з експертами-криміналістами: вивчали аналітику даних під час розслідування фінансових махінацій, математичні методи розслідування злочинів, пов’язаних з телефонами, застосування ІТ і математичного моделювання у судових експертизах тощо.

Щоб знайти внутрішні ресурси, відновити себе після важкого робочого тижня, вільний час віддає малюванню. Захоплення живописом теж бере початок з дитинства, а натхненником був батько, який за руку відвів до місцевої ізостудії. Дівчинка досягла значних успіхів, а її викладачка рекомендувала свою здібну ученицю для вступу до Ленінградського художнього училища. Проте стати художницею Наталія не хотіла. Учнівські малюнки зберігаються як родинна реліквія, яку частеньку розглядає молодша донечка.

«Думка про те, що математика – «суха» наука, це неглибока думка. Якщо ти сам проявляєш щирий інтерес, дитина на це реагує як лакмусовий папірець. Ключ до успіху – особистість викладача, власний приклад та натхнення. Любіть те, чим займаєтесь і те місце, яке ви займаєте в житті оточуючих! Молодим дівчатам, жінкам, які лише пробують себе в науці, скажу одне – не бійтеся йти за мрією, досягайте її та мрійте знову. Пробуйте змінити світ, любіть його і себе в ньому!»

У Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» працює чимало кількість успішних, сумлінних науковиць працює, а історія їхнього успіху, натхнення, креатив у генерації творчих ідей можуть надихати не одне покоління студентської молоді. В епоху жорстких карантинних обмежень, спричинених світовою пандемією COVID-19 чимало наукових дискусій та подій відбуваються в онлайн-форматі, проте досвідченим науковицям Полтавської політехніки це не стає на заваді – вони охоче діляться власним практичним досвідом, успішними кейсами та генерують інноваційні освітні проєкти.

Медіа – центр Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»

Читайте також: Як я готуюся до ЗНО: Політехніка і сайт 0532 оголосили фотоконкурс

Источник

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *