Еліна Світоліна: хто винуватий і що робити?


© Reuters. Еліна Світоліна

У вівторок перша ракетка України Еліна Світоліна несподівано легко поступилася у чвертьфінальному матчі на Ролан Гаррос аргентинці Наді Подоросці. Мало хто з уболівальників і спеціалістів очікував подібного фіаско. Спробуємо розібратися у причинах такого виступу та спробувати зазирнути у майбутнє найкращої тенісистки України.

Розпочнемо, як водиться, зі старту кар’єри. Юну одеситку в 13 років узяв під свою опіку Юрій Сапронов і перевіз до Харкова, де Еліна і сформувалася, як професійна тенісистка. Якимось фантастичним тенісним талантом дівчина похвалитись не могла, але працездатності та цілеспрямованості в ній було хоч греблю гати. Останній факт, а також грамотне ведення молодої тенісистки вгору по тенісних сходах призвело до того, що вже у 15 років вона виграла юніорський одиночний Ролан Гаррос, а також грала у фіналі парного Вімблдону. Через два роки на тому ж таки Вімблдоні Еліна дісталася до фіналу і в одиночному розряді. Ряд вдалих результатів призвів до того, що деякий час Світоліна перебувала першою ракеткою світу серед юніорів.

Успіхи успіхами, але теніс юної Еліни на межі переходу у дорослий теніс не вражав. Вона, як і переважна більшість юніорок, намагалася грати в атакуючій манері, для якої було небагато передумов. Перша і друга подача були слабкими, форхенд нестабільним, про гру з лету я краще промовчу. «Коронкою» у 18-річної Світоліної був бекхенд по лінії, який вона не так часто ризикувала використовувати. Особливої потужності в руках не спостерігалося, зате зі швидкістю ніг та витривалістю все було здорово. Тому тодішньою командою Еліни було прийняте рішення перекваліфікувати Світоліну на захисницю.

Результати прийшли швидко. Незадовго до свого 19-річчя Еліна здобула свій перший титул WTA у Баку і увійшла до топ-50. Подальший прогрес був стабільним, але не таким швидким. Потрібно було працювати над слабкими місцями у грі. Коли вдалося підтягнути форхенд та подачу, прийшли справжні дорослі успіхи. У 2017-му році Світоліна виграла одразу три турніри серії Premier 5 у Дубаї, Римі та Торонто, увійшла та закріпилася у топ-10 рейтингу і мала навіть шанси стати першою ракеткою світу. Однак не все було просто та класно. На головних змаганнях року – турнірах Великого Шолома великих досягнень здобути не вдалося. Особливо прикрим видався знаменитий чвертьфінал Ролан Гаррос-2017, де Еліна відпустила з рахунку 6:3, 5:0 Симону Халеп. Тим не менше, здавалося, що ще рік-два – і Шоломи теж прийдуть.

Склалося по-іншому. З наступного року розпочалися незрозумілі кар’єрні рішення. 2018-й Світоліна почала з кардинальної зміни іміджу. Було прийняте рішення про схуднення і наступне нарощення м’язової ваги. Чи то Еліна вирішила, що у сучасному жіночому тенісі захисницям уже нічого не світить (за іронією долі, свої перші мейджори саме того року взяли дві головні тенісистки оборонного плану: у Австралії Каролін Возняцьки, у Франції – Симона Халеп), чи то розлучення з першим серйозним коханням – крікетистом Рісом Топлі – зіграло свою роль, але прогрес у грі зупинився. У першій половині сезону ще вдалося виграти пару Прем’єрів та захистити титул у Римі, а друга половина сезону виявилася провальною. Катастрофічно не вистачало потужності, та й швидкість пересування кортом знизилася, тому ефективно захищатися теж не виходило. Тим більш дивною виглядала блискуча перемога Світоліної на Підсумковому турнірі у Сингапурі. П’ять послідовних звитяг над тенісистками з топ-10, переважно хороша гра і заслужений титул. Знову пішли розмови, нібито до Шолому залишилося зовсім небагато.

Початок 2019-го зіпсували травми. Пошкодження плеча завадило повноцінно поборотися у чвертьфіналі Australian Open з Осакою, травма коліна під час американських «сонячних турнірів» зім’яла ґрунтовий сезон. І тут несподівано на непрофільному Вімблдоні Еліна, до кінця не відновившись від болячок, дістається до півфіналу. Велику роль тут зіграв фарт у вигляді пошкоджень суперниць. Абсолютно заслуженим був півфінал наступного мейджора – US Open, на шляху до якого Світоліна тільки вперше на Шоломах (!) здолала представницю топ-10, якою виявилася Медісон Кіз. Обидва ж півфінали закінчилися розгромами Еліни у виконанні Халеп та Серени відповідно. Перші у кар’єрі два півфінали мейджорів – це прекрасно, але ж за весь рік Світоліна не пробилася до жодного фіналу змагань, у яких брала участь. Важко за таких умов казати про кар’єрний прогрес. Скандал із поїздкою українки на Кубок Кремля через сумніви у достатній кількості очок для потрапляння до Сінгапуру теж впевненості у своїй грі не сприяв. Проте на Підсумковому турнірі Еліні другий рік поспіль нічого не заважало обігрувати топів. Лише у фіналі її зупинила Ешлі Барті.

Поточний рік для Світоліної взагалі став невдалим. Розгром від Коллінз у Брісбені та тільки третій раунд на австралійському мейджорі призвели до того, що Еліна вперше за довгий час вирішила грати турнір серії International у Монтерреї. Виявилося, що недарма, бо після перемоги там тенісний світ закрився на півроку через коронавірус. Після рестарту Світоліна не поїхала на американський хард, щоб якнайкраще підготуватися до профільного Ролан Гаррос. За результатами ніби вийшло непогано: чвертьфінал Риму та перемога у Страсбурзі, в тому числі, над двома представницями топ-20. Але з грою були серйозні проблеми. Спроби грати в атакуючий теніс проти більш-менш серйозних суперниць виходили до певного моменту. Потім починали сипатися невимушені помилки, і Еліна впадала у невластивий для себе ступор, який міг тривати цілий сет. У подібні моменти навіть у захисті нічого не вдавалося тягнути. Так, за рахунок характеру переважно вдавалося пересилювати себе та перемагати, але, наприклад, Вондроушова в Римі влаштувала Світоліній справжнє побиття.

Мало оптимістичного можна знайти і у паризькому виступі Еліни. Чвертьфінал за поточної сітки навряд чи можна вважати успіхом. Гра була зовсім сумною. Тільки з Каролін Гарсією вдалося показати стабільний врівноважений теніс. Усі інші суперниці скоріше самі програли Еліні, ніж Світоліна виграла в них. Зрозуміло, що через незвичні терміни проведення турніру та холодну дощову погоду багато хто зіграв нижче своїх можливостей. Чи комусь легше від цього? Перша суперниця Еліни, яка зіграла стабільно, мала велику перевагу і закономірно перемогла. Проблема в тому, що Надя Подороска знаходиться у 23 роки в середині другої сотні і в основі мейджорів грає аж вдруге. Не має права топ-гравець поступатися у чвертьфіналі подібним персонажам, тим більше, настільки безвольно. Якщо, звісно, сподівається коли-небудь виграти Шолом.

Час ставити традиційні запитання: хто винуватий і що робити? Намагаючись відповісти на перше, можна згадати ще юність Еліни і здивуватися, чому їй тоді не прищепили здатність грати різноманітно. Адже захисна манера тенісу передбачає собою постійні зміни ритму, варіативність обертань, вкорочені і тому подібне. А Світоліна все своє життя здебільшого грає плоско і доволі механістично. Невже настільки працьовита дівчина не змогла опанувати тенісні премудрості? Скоріше, її особливо не намагалися ним вчити. Постійний прогрес у результатах спостерігався і без цього – значить, вірною дорогою йдете, товариші. Зараз ці пробіли заважають. Але не будемо серйозно критикувати перших тренерів Еліни. Все-таки їм вдалося з не найталановитішої дівчини у світі виховати топ-гравця.

Куди більше запитань до нинішнього тренера Світоліної, Ендрю Беттлза. Вже декілька років він працює з Еліною, а досі неможливо зрозуміти, що саме він дав чи ще може дати їй у професійному плані. Він виглядає скоріше її товаришем, ніж наставником. Саме тренерської руки у діях українки на корті зазвичай не проглядається. Ми не бачимо тактичних напрацювань під конкретних сильних суперниць. За останні три роки я пам’ятаю тільки один матч, де перемогу було здобуто завдяки чіткому плану на гру. У минулорічному Індіан-Веллсі, коли Еліні вдалося вивести з себе незворушну Ешлі Барті, закидавши ту постійними переводами під бекхенд. Ми звикли, коли на запитання про чергову суперницю Еліна відповідає «Мені важливо грати в свою гру». Так, це дійсно є потрібним. Але не менш важливим є вміння використовувати слабкі сторони суперниць. Навіть звичної гри глибоко в центр корту проти гостроатакуючих опоненток зараз не простежується.

Також давно потрібно звернути увагу на психологічні аспекти. Давно відомо, що Еліна, якщо вже вмикається, то добре починає атаки першим ударом. А з реалізацією переваги є великі проблеми. Коли залишається тільки завершити розпочате нескладним ударом, Світоліна часто або помиляється, або викидає м’яч просто на ракетку суперниці. Тут я її десь розумію. У мене, любителя, завжди були точно такі негаразди. Вдалася комбінація, пів корту відкрито, тільки легенько направ туди м’яча. І у голові ще до удару вже записуєш собі очко. Результатом стає прикра помилка. Любителю-то можна пробачити. А одній з найкращих тенісисток світу потрібно з цим боротися. Причому ще вчора і позавчора було потрібно.

До психології ж віднесу факт украй невдалої гри Еліни на Шоломах проти найкращих тенісисток світу. Одна-єдина перемога над представницею топ-10 за всю кар’єру! При цьому два поспіль вдалі виступи на Підсумкових турнірах. Тобто, проти кращих Світоліна у звичайному житті грати здатна. А що на головних турнірах стається? Чому суперниці ментально підготовані до них більш якісно?

Питань вистачає, а відповідей на них ми не бачимо. Натомість є якісь безсистемні метання з боку в бік. То схуднення, то набір ваги. То граємо першим номером, то відходимо у глухий захист. І з результатами така ж плутанина. То провальні півроку, то виграш Підсумкового. При всьому цьому три з половиною роки Еліна не випадає з топ-10. Тобто, навіть за таких умов її рівня достатньо для підтримки певного високого рівня гри. Але ж мріями Світоліної є Шолом та перше місце рейтингу. Зараз важко уявити, як цього можна досягнути.

Я вважаю, що настав час вибиратися з так званої теплої ванни. Час змінювати тренера з товариша та комфортної людини на спеціаліста, який справді буде коригувати гру Еліни. Причому тут важливе не так гучне ім’я, як авторитет тренера в очах Світоліної. Бо можна залучити умовного Баїна, а потім виявиться, що у нього із підопічною схожі характери, і вони один з одним контактують приблизно, як два однакові магнітні знаки.

Ментальні недоліки також потрібно виправляти. Це завдання поскладніше, ніж із грою. Тенісні вади для справжнього спеціаліста будуть виглядати очевидними, для їхнього виправлення потрібна наполеглива праця, а за працездатністю Еліна дасть фору кому завгодно. Куди складніше докопатися до причин простих помилок у завершенні атак чи проблем із топами на мейджорах. Які там блоки у голові стоять, як їх позбутися – не кожний психолог розбереться. До того ж, Еліна є доволі закритою людиною.

Перший крок до вирішення будь-яких питань  –  визнати їхню наявність. Цього визнання в Еліни Світоліної наразі не спостерігається. І вона сама, і деякі важливі люди з її оточення вважають, що ось-ось, ще трохи попотіти, і мрії здійсняться. Мушу з цим не погодитися. Як завжди, час усе розставить по місцях.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *